Спецпроєкт онлайн-видання "Східний варіант"

Ламаємо стереотипи та дивуємо: можливості для жінок

Як захиститись від тиску, маніпуляцій та насилля? Якою має бути гендерна культура? Що допоможе всебічному розвитку та ствердженню жінки? Відповідаємо на наболілі питання

Щодня українські жінки стикаються з гендерною дискримінацією. І багато з них звикли до цього тиску настільки, що навіть не замислюються що це – порушення їхніх прав.

Як боротися з патріархальними стереотипами образу жінки, як захиститися від різних видів насильства, де шукати можливості для освіти, розвитку і взаємодії з владою, як почати жити по-іншому у віці за 50?

Цим питанням присвятили дискусію учасники форуму можливостей «Розмова на рівних» в Слов’янську.

форум жінки гендер

Марія Черняєва, співзасновник Всеукраїнської громадської організації «Жіноче лобі», вже півтора року працює в Слов’янську. Займається, у тому числі, політичним утворенням, в основному, – для молодих жінок, які збираються йти в політику.

Чому жінкам треба вчитися, у тому числі, – знати свої права? За словами Марії Черняєвої, за вікном – патріархальний світ: жінка йде на співбесіду, а там питають про дитину. Якщо дитина є, на роботу не візьмуть через майбутні лікарняні. А якщо дитини не має – теж не візьмуть через майбутній декрет. А якщо є двоє дітей, може і візьмуть, але все одно будуть платити менше.

«Це той патріархальний світ, де тебе оцінюють по твоїй зовнішності, по довжині твоєї спідниці, по тому, нафарбована ти чи ні. Це той світ, де на оголошеннях пишуть: ми візьмемо на роботу жінку приємної зовнішності. А коли тобі виповнюється 50 – ти взагалі випадаєш з цієї історії. Починаються труднощі з роботою і соціалізацією», – описує невтішну картину світу Черняєва.

Складність ситуації полягає ще й у тому, каже Марія, що в українському суспільстві є кілька стереотипів образу успішної жінки:

«Стерво». Мовляв, ось, кар’єристка. Якщо вона депутат, то невідомо, що вона для цього зробила, може, використовувала ліжко.

«Немає віри в те, що вона цього досягла тому, що просто розумна, що робила точно більше, ніж чоловік», – каже Черняєва.

– «Берегиня». Вона не працює, сидить удома, пече пиріжки, борщ варить. Чекає дітей і чоловіка у вінку або в нижній білизні і з короваєм.

Цей образ відокремлює жінку від активного життя. Мовляв, навіщо розвиватися і навчатися, цікавитися чимось, якщо і так все добре, якщо є діти, з якими треба вчити уроки.

У цих образах не йдеться про сприйняття жінки як повноцінного члена суспільства. І що ж робити?

«Треба сформувати і позиціонувати себе і не в тому, і не іншому образі. Треба мати образ жінки, яка може працювати, яка може балансувати між своєю сім’єю і роботою, яка може домовлятися з чоловіком, який її приймає і підтримує в тому, що є рівний розподіл домашніх обов’язків», – каже Черняєва.

Вона радить організовувати дружні до жінок спільноти і активно в них брати участь. Тому що, лише відчуваючи підтримку, можна ефективно розвиватися і відстоювати свої права.

форум жінки гендер

А ще, на думку Марії Черняєвої, треба розвивати і навчатися, щоб розуміти і усвідомлювати, коли проти жінки застосовують насильство. Воно буває різним: сексуальне, економічне, психологічне і фізичне.

Марія Черняєва наводить приклади фраз-маніпуляцій, які вказують на психологічне насильство: «Не плач, це не варто того, щоб плакати. Це не варто того, щоб ти звертала на це увагу», «Ти не маєш права це відчувати, ти не правильно це відчуваєш», «Не бери це близько до серця», «Ти занадто чутлива, мені з тобою складно, якби не будь чутливою взагалі», «Це у тобі проблема, а не в мені, і ти пристосовуйся до цього», «Ти егоїстка, думаєш тільки про себе, подумай про сім’ю, подумай про дітей, подумай про нас», «Тобі здалося», «Тм ніщо без мене, якщо мене не буде, ти залишишся ні з чим».

Черняєва каже: якщо ви відчуваєте загрозу, приниження, знецінення, залякування, якщо обмежують ваше волевиявлення, є надмірний контроль, коли треба постійно звітувати, – це теж прояв психологічного насильства.

«Якщо ви після якихось маніпулятивних слів на свою адресу відчуваєте сором, страх або провину, – то це найкращі три способи вами маніпулювати. І це ненормально ні по відношенню до чоловіка, ні до жінки, ні до дитини. Адже кожна особистість заслуговує адекватного ставлення і дотримання своїх прав», – каже вона.

Марія переконана: якщо бачите насильство по відношенню до себе або інших жінок – не можна стояти осторонь, треба шукати проекти, які навчають захисту, треба йти за допомогою до психологів. Наприклад, можна звернутися в організацію «Ла Страда – Україна» («Гаряча лінія»: 0 800 500 335), яка може допомогти.

Марія Черняєва заявила, що кілька місяців буде в Слов’янську. Якщо у місцевих жінок буде ідея або бажання, вона готова провести кілька спільних груп підтримки.

«Дівчатка, не сваріться» – про сексизм у міській раді

 Алтунина Ольга форум жінки гендер

Ольга Алтуніна – депутат міської ради Слов’янська. Вона 14 років працювала в органах місцевого самоврядування. Потім займалася викладанням в приватному вищому навчальному закладі. Була підприємцем.

«У 2015 році, коли були вибори до місцевих рад, один мій товариш, чоловік, подзвонив мені і сказав: «Олю, у нас є гендерна квота, і, будь ласка, треба просто жінки прізвище вписати». Я йому пояснила, що я та людина, яка просто в списку не буде. Якщо я щось починаю робити, то я роблю це на сто відсотків. І ми показали в міській раді, як жінки можуть впливати на ті рішення, які приймають чоловіки», – згадує початок шляху до міської ради Алтуніна.

Під час сесій депутат зіткнулася з проявами сексизму: «Це був найяскравіший приклад: через місяць після того, як ми стали депутатами, ми намагалися пояснити свою позицію. Вийшла на трибуну начальник одного з відділів виконкому, і ми почали суперечку. Нам сказали: дівчатка, не сваріться. І я подумала: цікаво, якщо тебе назвати хлопчиком, як ти на це відреагуєш?!».

форум жінки гендер

Алтуніна вважає, що рівень гендерної культури в суспільстві настільки низький, що чоловіки навіть не усвідомлюють багатьох речей. А жінкам дуже багато нав’язують стереотипів: «Нав’язаний стереотип про те, що жінка – це господиня і повинна виховувати дітей і бути берегинею вогнища, це не заважає їй впливати на ті процеси, які відбуваються всередині громади. І тому всіх вас запрошую взяти активну участь в житті міста».

Сама Ольга Алтуніна не тільки бере участь в житті міста, – вона активно трансформує міський ландшафт. Зараз Алтуніна керує проектом «Бюджет участі» в Слов’янську.

«Бюджет міста – це гаманець, куди ми з вами складаємо податки. Він становить 1 млрд 400 млн грн. Хто розпоряджається цими грошима? 37 осіб: мер і 36 депутатів. Правильно було б не просто критикувати владу, а пропонувати і самим реалізовувати проекти. Ми виділимо 1 відсоток від бюджету, і ви самі вирішите, на що ці гроші витратити», – пояснює сенс «Бюджету участі» депутатка.

У цьому році на проекти городян бюджет дає 1,3 млн. грн. Будь-який мешканець Слов’янська, або той, хто платить податки в місто, може подати свій проект. Відділи та управління міськради проводять експертизу проектів: перевіряють розрахунки і ціни. Потім за проекти голосують городяни. І переможці отримують гроші. Для віддалених районів – 150 тисяч, великі проекти – 330 тисяч грн.

Але сама Ольга Алтуніна визнає, що для неї цей проект – не про зони відпочинку і не про гроші: «Для мене «Бюджет участі – це взаємодія з владою для того, щоб знайти точки дотику, щоб перестати один одного ненавидіти, а розуміти, як і за якою системою працює влада. Можна бути партнерами, а не ворогуючими сторонами. Для мене це про те, щоб оновити політичні еліти, щоб з сьогоднішніх ломів, які подали ці проекти і перемогли, яких знають всі, завтра вони можливо стали депутатами, які будуть представляти інтереси якогось мікрорайону».

Жінка у владі

форум жінки гендер Олийник

Марина Олійник керує відділом культури Слов’янської міської ради 5 років, 14 років працює в органах місцевого самоврядування. А з 2000 року керує громадською організацією «Студентський театр «7 поверх». Крім основної роботи, Марина Олійник займається громадською діяльністю і творчими проектами.

Вона запевняє: зараз в Слов’янську громадські організації ефективно співпрацюють з чиновниками. Наприклад, 15 років тому студентський театр придумав регіональний театральний фестиваль «7 поверх збирає друзів». У партнерстві з владою отримували приміщення, гроші на грамоти, рамочки. «Звичайно, – згадує Марина Олійник, – це була крапля в морі. Але це була взаємодія».

А в минулому році Управління культури і туризму обласної адміністрації звернуло увагу на театральний фестиваль і провело його вже за рахунок обласного бюджету.

А в цьому році, як каже Марина Олійник, обласна адміністрація проведе відкритий театральний фестиваль в Великоновосілківському районі в садибі відомого театрального діяча Володимира Немировича-Данченка.

Цей приклад показує, що влада відкрита і йде на зустріч активним жителям міста, які хочуть реалізувати творчі проекти.

«Дуже багато людей до нас звертається. В цьому наша взаємодія і наш прогрес. Чим тісніше у нас буде взаємодія між громадою і владою, тим кращим у нас буде результат», – переконана Марина Олійник

Якщо у вас є цікаві ідеї та проекти, вона радить звертатися або до відділу культури, або до відділу молоді, або до відділу освіти міської ради.

«Але якщо ви прийдете зі своєю ініціативою до мене, і навіть якщо ця ініціатива не стосується культури, – я вас перенаправлю до потрібного відділу. І якщо я побачу, що мені це цікаво, – я із задоволенням візьму участь у вашому проекті. Але якщо ми самі нічого не захочемо і не будемо робити, то ніяка влада не зробить це за нас», – каже Марина Олійник.

Боротьба з переконаннями чоловіка

Анна Авдіянц керує в Слов’янську молодіжним центром та громадською організацією «Платформа ініціатив «Теплица».

Анна згадує: «Я педагог, тому що мені свого часу нав’язав вибір цієї професії мій чоловік. Він вважав, що дружина повинна працювати до 2-3 годин, щоб вчасно забирати дітей зі школи і присвячувати себе дітям, виховувати дітей».

Але жінка зв’язала свою роботу з молоддю. А молодь, каже Анна, звільняється тільки після 12-15 годин дня. Тому сьогодні графік її роботи – з 12 до 19 годин.

Щоб переконати чоловіка, згадує Ганна, довелося домовлятися: «Я почала домовлятися з чоловіком і переконувати його, що працювати з молоддю – це нормально. Носила і водила свого малюка на всі заходи. Були суперечки у родині. Але я переконувала. Протистояння було до тих пір, поки я не подалася на премію від Кабінету Міністрів. І коли на державному рівні визнали мою діяльність, чоловік змирився і пішов на поступки».

Коли вона вже займалася активною діяльністю, народила другу дитину: «12 серпня я його народила, а 23 серпня ми пішли разом з чоловіком, старшим сином і молодшим сином у колясці на роботу».

Анна Авдіянц переконана: нічого не треба відкладати «на потім», треба вже зараз домовлятися з чоловіками і робити справу. Треба намагатися об’єднувати комфорт усередині себе і комфорт у сім’ї заради самореалізації.

«Найбільший потенціал – у жінок в декретній відпустці. Жінка народила дитину, пограла з ним, засумувала. І ми якраз намагаємося залучити цих молодих матусь на свою платформу і дати їм можливість розвитку. І багато прикладів того, як жінка до декретної відпустки займалася однією справою, а потім вона спіймала цю можливість, – і вона повністю змінюється. Вона стає щасливішою і займається тією справою, яка їй до душі», – каже вона.

Анна каже, що сьогодні є багато можливостей для розвитку і для молоді, і для жінок: «В наш регіон на 5 років зайшла програма від USAID «Схід можливостей». І вони підтримують підприємницьку діяльність для жінок. Вони до травня приймають бізнес-проекти саме від жінок. Суми – від 5 тис. дол. Можна подавати проекти і для самозайнятості, і для підприємницької діяльності. І ці можливості для жінок до 75 років».

Наприклад, каже Анна, зараз модно вживати крафтову (зроблену своїми руками) продукцію. У місті відкриваються пекарні, є потреби в кейтерінгу (послуги харчування), в місті потрібні хостели. Це всі можливості для жінок.

«Слабка не є Безсильна»

Інклюзивне місто: як громадськість може вплинути на доступність інфраструктури

Ольга Чернікова – фотохудожник і член ради асоціації жінок «Пані» з Краматорська.

«Ми, жінки, хочемо допомагати. Тому що «Пані» – це сім’я. Це можливості, в першу чергу, для жінок. Найближчим часом ми починаємо в Слов’янську проект проти гендерного насильства», – говорить Чернікова.

Курси називаються «Слабка не є Безсильна», У чому суть проекту? У ньому можуть брати участь жінки від 15 до 70 років. На реалізацію, за словами Чернікова, дали гроші поліцейські з Канади і України: «Це курси психологічної, правової, фізичної самооборони для жінок для протидії і зменшення родинних негараздів і гендерно зумовленого насильства».

Протягом трьох місяців планують набрати 4 групи. Заняття будуть проходити двічі на тиждень. Один раз – з поліцейським, і ще один – з психологом. Зараз шукають приміщення для занять. Стежити за анонсами цього проекту можна на сторінці «Пані» в соцмережі.

«Для того, щоб з’явилися можливості, треба почати рухатися. І потім будуть результати», – переконана Ольга Чернікова.

«Для мене гендер – це і вік»

форум жінки гендер Наталья Бондаренко

Наталія Бондаренко керує в Слов’янську фундацією підтримки людей старшого віку «Вік щастя».

Після війни Наталя зрозуміла, що треба міняти життя в громаді і ламати стереотипи сприйняття людей старшого віку в суспільстві.

«Для мене гендер – це не тільки жінки і чоловіки. Для мене гендер – це і вік. Одні можливості у дівчат молодшого віку. І зовсім інші можливості у жінок старшого віку. Це і дискримінація за віком при працевлаштуванні, це і стереотипи по відношенню до жінок старшого віку. Це хто? Бабуся: діти, онуки город? Усе! Більше нічого!», – говорить Наталія Бондаренко.

На її думку, проблема в тому, що жінці у віці 50+ ніхто не говорить, що вона – залишається жінкою: «Вона може розвиватися, вона красуня. Ми на рівні моделей віком 13-15 років брали участь в показі мод. Треба змінити ставлення до жінок у віці. Вони красуні, і вони можуть навчатися і розвиватися», – впевнена Наталія Бондаренко.

Вона закликає жінок у віці до активності, до утворення і самореалізації.

«Мені дуже хочеться сказати жінкам старшого віку 50+: слухайте, це ж ваш зоряний час. Ви виконали всі соціальні завдання, не заважайте дітям своєї консервацією і городом. Робіть те, про що ви мріяли, коли були молоді», – каже Бондаренко.

Але справа навіть не в консервації. На думку Наталії, за допомогою солінь і варений жінка намагається реалізуватися, довести потрібність своєї сім’ї, суспільству. Але є ж і інші цікаві шляхи, на яких, можна забути про все на світі: йога, скандинавська ходьба, пілатес, фотографія, відео, комп’ютерна грамотність, подорожі. Всім цим займаються учасники «Віку щастя».

А ще Наталія Бондаренко виступила з ініціативою створити у Слов’янську «Рада сеньйорів». Вона переконана в тому, що в місті багато людей у ​​віці, які хочуть і можуть передати свій корисний життєвий досвід молодим. І така «Рада сеньйорів», на думку Бондаренко, міг би дійсно змінити життя міста на краще.

Сплеск домашнього насильства як наслідок карантину

Пандемія COVID-19 і жорсткий карантин викликали сплеск домашнього насильства.

Як розповіли в організації «ООН жінки в Україні», на 4 травня в країні кількість дзвінків на гарячу лінію щодо запобігання домашньому насильству з початку карантину зросла на 30%.

Це характерно не тільки для України. Наприклад, у Франції кількість звернень до поліції збільшилася на 30%, а у Великій Британії число жінок, вбитих чоловіком вдома, зросло в три рази.

Куди звертатися за допомогою?

Сергій Альошкін, представник Національної поліції України, в коментарі Радіо Свобода сказав: «Підрозділи Національної поліції готові під час карантину реагувати на факти можливого зростання домашнього насильства в сім’ях наших громадян».

Отже, якщо ви стали жертвою домашнього насильства, телефонуйте в поліцію за номером «102».

Запам’ятайте, також, контакти служб і організацій, куди можна звернутися за допомогою:

– урядова «гаряча лінія» 15-47;

– «гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги: 0-800-213-103;

– національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335 або 116-123 (для дзвінків з мобільного);

– національна дитяча «гаряча лінія»: 0-800-500-225 або 116-111 (для дзвінків з мобільного);

– чат-бот #ДійПротиНасильства в Telegram: @police_helpbot

А ще правозахисники радять порушувати, якщо необхідно, вимоги карантину або самоізоляції: краще звернутися за допомогою і піти, ніж продовжувати терпіти фізичне або будь-яке інше насильство.

Корисні ресурси:

Дайте, будь ласка, відповідь на три прості питання:

Чи вважаєте ви озвучені проблеми, необхідними до вирішення у вашій громаді?

Чи була корисна інформація?

Чи порекомендуєте інформацію іншим або можливо ви будете втілювати?

1890
Пошейрити:

Проект реалізований за підтримки