Спецпроєкт онлайн-видання "Східний варіант"

Житло, робота, освіта: як вирішуються проблеми переселенців

Відновлення документів, призначення соціальних виплат, працевлаштування, пошук житла, продовження навчання... Відповідаємо на актуальні питання життя ВПО

У 2014 році, коли у східних регіонах України почався збройний конфлікт, сотні тисяч жителів Донецької і Луганської областей залишили свої будинки і виїхали на безпечну територію.

Більшість з них розраховували на реальну підтримку держави, але повноцінної допомоги вони так і не отримали. Проблеми, з якими стикаються найчастіше переселенці, обговорювалися на форумі «Розмова на рівних», що проходив в Слов’янську 29 лютого.

Перелік цих проблем дуже широкий: призначення соціальних виплат, працевлаштування, пошук житла, продовження навчання тощо. Крім того, всі вони накладалися на стрес, як в зв’язку з пережитими обстрілами, так і з необхідністю кинути нажите роками майно і виїхати в невідомість.

пастор

Пастор Петро Дудник, який починаючи з 2014 року, допомагав людям, які покинули зону збройного конфлікту, розповів: «Читаючи історії вимушених переселенців, я був шокований глибиною їхньої психологічної травми. Багато з цих людей порівнювали себе або з деревом, коріння якого залишилося на непідконтрольній території, або з якоюсь річчю, яку викинули. Мені здається, що обов’язково потрібно випустити книгу з цими свідченнями».

Найгострішою проблемою переселенці називають незабезпеченість житлом. Оскільки досить багато евакуантів не були готові переїжджати в інші регіони, велика частина переселенців осіла в Донецькій і Луганській областях, на які лягло найвище навантаження з пошуку можливих варіантів розселення. На Донеччині епіцентром уваги чиновників став Святогірськ, на землях якого розташовано багато баз відпочинку і пансіонатів. Спроби максимально задіяти цей ресурс вживаються владою і досі. Зараз цим питанням займається Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Алла Назаренко, заведующая сектором Донецкой области МинВОТ

– Ми хочемо сьогодні виявити об’єкти, де підприємства не пройшли перереєстрацію, де господарі залишаються на непідконтрольній території, де є дуже велика заборгованість з податку на землю, – каже Алла Назаренко, завідувачка сектором Донецької області МінВОТ. – Ми хочемо подивитися на ці об’єкти для того, щоб зрозуміти – чи можливо там створити умови для реабілітації внутрішньо переміщених осіб і їх оздоровлення в подальшому. Відповідний запит ми направили до Святогорської міської ради 28 лютого. Також наш сектор склав лист в облдержадміністрацію з проханням надіслати перелік об’єктів, які можна реконструювати і використовувати для розселення переселенців.

Жилье, работа, образование: как решаются проблемы переселенцев

З’являються, на жаль проблеми, і з тими базами відпочинку, де внутрішньо переміщені громадяни вже проживають.

Показовий приклад – база відпочинку «Троянда», власником якої є КСП «Донбасдомнаремонт». Підприємство ще до 2014 року перебувало в стадії банкрутства, а його база відпочинку стояла занедбаної, без електрики, водопостачання і каналізації, близько 10-ти років.

Влітку 2014 року в «Троянду» заселили переселенців, які за підтримки благодійників відремонтували приміщення. Вартість робіт оцінюється в 1 млн грн. Два роки люди прожили тут, оплачуючи комунальні послуги, і це було для них більш-менш стерпним вирішенням проблеми житла. Але в 2016 році власник виставив об’єкт на продаж за 4 млн грн. З цього моменту переселенців періодично намагаються виселити.

Жилье, работа, образование: как решаются проблемы переселенцев

Ще менше відповідає потребам в житлі спроба забезпечити переселенців квартирами в рамках державних і регіональних програм. По-перше, через слабке фінансування, по-друге, через те, що на отримання квартир можуть розраховувати лише соціально незахищені категорії громадян. Щоб потрапити на облік претендентів на отримання такого житла, переселенцю потрібно надати пакет документів про наявність тих чи інших пільг. В результаті квартири дістаються лише тим, хто набрав максимальну суму балів за розробленою Кабміном інструкцією. Працездатне населення у ній не згадується.

– Програма субвенції, в рамках якої 70% вартості житла оплачує держава, а 30% – місцеві бюджети, працює в Україні 3 роки і завдяки цьому вже 700 сімей отримали житло в різних містах, – продовжує Алла Назаренко. – У цьому році ми на жаль, можемо розраховувати тільки на 20 мільйонів гривень, це всього 50 квартир. Хоча заявок міністерство вже отримало значно більше. Тому нашим міністерством ініціюється додаткове виділення грошей в розмірі 80 млн грн. Ми розуміємо, що в цю програму необхідно вкладати як мінімум 100 мільйонів на рік, адже за наближеним даними в житло на сьогодні потребують близько 400 тисяч сімей.

Відзначимо, що за останніми даними МОМ, 44% переселенців хотіли б взяти участь в кредитних програмах, але лише 30% знають про їхнє існування. Певною мірою, така диспропорція відображає рівень комунікації між державою і громадянами.

Серйозні проблеми виникли у зв’язку з переїздом не тільки у окремих сімей, а й у цілих установ. Одне з них – Луганський національний аграрний університет, який в 2014 році перевели до Харкова. Приймаючи таке рішення, профільне міністерство виходило з того, що там уже діяли інші вузи сільськогосподарського спрямування – Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка, Харківський національний аграрний університет ім. В. Докучаєва та Харківська державна зооветеринарна академія.

Жилье, работа, образование: как решаются проблемы переселенцев

– Це було не найкраще рішення, – вважає проректор вишу Іван Любимов. – 4 роки нашого перебування у Харкові показали, на жаль, тільки негативний результат. За фактом ВНЗ виявився на межі виживання, і ті проблеми, які ми зараз маємо – накопичені саме за це період. Починаючи від питань колосальної недоплати до набору необхідної кількості студентів. Якби так тривало й далі, самостійна доля вишу закінчилася б дуже швидко, тому що три великих університети сільськогосподарської сфери Харкова із задоволенням би його поглинули, і не залишилося б ані ВНЗ, ані студентів.

Такої долі установі вдалося уникнути завдяки тому, що у 2018 році Міністерство освіти вирішило повернути ЛугНАУ на територію Донбасу. Юридична адреса вишу зараз знаходиться в місті Старобільську Луганської області. Однак сам навчальний заклад «розкидано» по містах і селах Донеччини та Луганщини. Для його розміщення були задіяні бази коледжів і технікумів університету, які діяли ще у довоєнний період.

– Зараз у нас 1209 студентів денного відділення – це крихти від того, що було спочатку. І 560 студентів заочної форми навчання, – каже проректор. – Причому більше 50% студентів ЛугНАУ – переселенці, адже багато хто вступає за старою звичкою до нашого вишу. Тому що раніше фактично все Приазов’я, наприклад, у нас навчалося. Багато батьків і сьогодні відправляють дітей вчиться в свій рідний виш, так що у нас навчається кілька поколінь сімей. Хоча, в цілому, це нас мало рятує. Вступна кампанія 2019 року було, певною мірою, позитивною, тому що ми набрали хоча б якусь кількість студентів – 567 осіб. Звичайно, це набагато менше, ніж ми набирали в Харкові.

молодь

Головною причиною малого набору Іван Любимов вважає те, що багато батьків не хочуть, щоб їхні діти залишалися на території Донецької та Луганської областей, і різними способами намагаються їх направити у великі міста (Харків, Київ, Одесу), де вони зможуть не тільки вчиться, але і знайти роботу. Близько 70-80% студентів Донбасу їдуть, в основному, за роботою, звідси навчання відходить на другий план. Ця проблема у воєнні роки торкнулася абсолютно всіх вузів-“переселенців”. Падіння якості навчання спостерігається практично скрізь, стверджує представник ЛНАУ.

– Зараз одне з пріоритетних завдань нашого університету – утримати студентів на Донбасі, – каже проректор. – У зв’язку з цим нам важливо налагоджувати зв’язки з місцевою владою, щоб брати участь в регіональних програмах і регіональних замовленнях від роботодавців. Щоб студенти, які навчаються у Донецькій і Луганській областях, залишалися і йшли на роботу тут, щоб уникнути відтоку молоді – не тільки в інші регіони, а й за кордон.

В цілому, після шести років збройного конфлікту на Сході України, внутрішньо переміщені особи, як і раніше, потребують цілісної і послідовної програми підтримки. Сьогодні переселенці мають нові виклики у вигляді карантинних обмежень і наслідків від них для роботи або бізнесу. Адже багато тих, хто переїхали з тимчасово непідконтрольних уряду територій, живуть в орендованому житлі. Житлове питання і без карантину завжди був головною проблемою, з якою стикаються вимушені переселенці та рішення якої не придумано до сих пір на державному рівні. Але зараз це може стати справжньою катастрофою для тих, хто знімає житло і залишився без заробітку. Все, на що можуть сподіватися люди, це лояльність орендодавців і знижки на час карантину.

Одним із моментів, який дає впевненість в цей непростий час, є врегулювання Кабміном питання безперервної виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам в умовах карантину. Постановою від 8 квітня № 266 встановлено, що якщо 6-місячний термін виплати допомоги закінчився під час карантину (введений з 12 березня до 22 червня) і протягом 30 днів з дня його скасування, на наступні 6 місяців допомога призначається автоматично в тому ж розмірі. Внутрішні переселенці можуть не подавати заяву і документи.

Також встановлено, що період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням COVID-19 і 30 днів з дня скасування карантину, що не зараховуються в період перебування на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Крім того, під час карантину і 30 днів після його завершення заборонено скасовувати довідку про облік внутрішньо переміщеної особи.

Корисні ресурси:

Дайте, будь ласка, відповідь на три прості питання:

Чи вважаєте ви озвучені проблеми, необхідними до вирішення у вашій громаді?

Чи була корисна інформація?

Чи порекомендуєте інформацію іншим або можливо ви будете втілювати?

3808
Пошейрити:

Проект реалізований за підтримки